Паротит (свинка) 12 міс., 6 років, 15 років (хлопчики)

Туберкульоз 3-7 день, 7, 14 років

Гепатит В 1 день, 1 міс., 6 міс.
Дифтерія 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Кашлюк 3, 4, 5, 18 міс.
Правець 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Поліомієліт -  нежива вакцина: 3,4 міс.;
- оральная (жива) вакцина: 5, 18 міс., 6, 14 років
Гемофільна інфекція 3, 4, 5, 18 міс.
Кір 12 міс., 6 років
Краснуха 12 міс., 6 років, 15 років (дівчатка)

Поліомієліт — високозаразне вірусне захворювання, що може викликати невиліковний параліч і призвести до смерті.

Хворобу викликають поліовіруси, що потрапляють до організму зазвичай через немиті руки та іноді через брудну воду. Вражаючи нервову систему людини, поліовірус може призвести до незворотних рухових розладів та навіть смерті людини протягом кількох годин. В абсолютній більшості випадків носіїв поліомієліту, які поширюють його, неможливо виявити вчасно — через відсутність взагалі будь-яких ознак хвороби.

Якими є симптоми хвороби?

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:

Жодних симптомів:без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків. У такому разі вірус створює особливу небезпеку для тих, хто оточує його носія, оскільки присутність і швидке поширення смертельно небезпечної інфекції лишається непоміченою.

Грипоподібні симптоми:лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання, — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус поширюється найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.

Рухові розлади:сильний біль в уражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутись за кілька годин.

Які наслідки може мати хвороба?

Поширення вірусу, що загрожує довколишнім паралічем і смертю

Поліовірус поширюється непомітно і швидко через відсутність будь-яких ознак захворювання у більшості носіїв, створюючи загрозу невиліковного паралічу і смерті для величезної кількості невакцинованих дітей і навіть дорослих. Тож, якщо ви у вашої дитини «тягне руку» або вона не встає на ніжку, негайно зверніться до вашого лікаря/-ки.

Невиліковний параліч

Поліомієлітний параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Смерть

Серед тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, 5–10% помирають через те, що параліч вразив саме дихальні м’язи. Врятувати й підтримувати життя в таких випадках можливо, лише штучно підтримуючи процес дихання.

Як захиститися від поліомієліту?

 Єдиним і безальтернативним захистом від хвороби є вакцинація.

Якщо 90—95% людей у країні має імунітет проти інфекційної хвороби, вона не поширюється, навіть якщо збудник завозиться з-за кордону. Такий імунітет називається «колективним», і саме він дозволяє захистити від небезпечних інфекцій тих, кому не можна робити щеплення через постійні чи тимчасові протипоказання.

В Україні вакцинація проти поліомієліту входить у перелік обов’язкових гарантованих державою щеплень, які можна зробити у державних поліклініках безкоштовно відповідно до календаря щеплень.

Вакцини, які наразі використовують державні й приватні клініки, зареєстровані, сертифіковані й дозволені для використання в Україні.

Мити руки вкрай важливо!

Для всіх — і особливо тих, хто не має імунітету від поліомієліту, — особливе значення має ретельне дотримання гігієнічних норм. Це може захистити від зараження у багатьох ситуацях вірогідного контакту з вірусом та іншими інфекціями (грип, гепатит А, різні кишкові інфекції).

Миття рук проточною водою рідким милом і використання чистого чи одноразового рушника знищує збудники хвороби механічним шляхом.

Мити руки потрібно:

• до і після приготування їжі (особливо після контакту з сирим м’ясом, рибою і яйцями);
• перед вживанням їжі;
• після відвідування туалету;
• після заміни пелюшок і підгузників, купання дітей чи контакту з дитячим горщиком;
• до і після догляду за хворими дорослими чи дітьми;
• після перебування у громадському транспорті чи на вулиці;
• після контакту з грошима, офісними столами і комп’ютерами, телефонами та іншими предметами загального користування.

Важливо мити руки правильно:

• намочити руки під чистою проточною водою;
• намилити руки;
• ретельно потерти руки з усіх боків, між пальцями й під нігтями протягом 20 секунд;
• ретельно змити мило проточною чистою водою;
• висушити руки чистим рушником (бажано паперовим, якщо не ви вдома) або просто на повітрі.

Що іще потрібно знати про вакцинацію?

Надолужуйте пропущене

Якщо пропущено щеплення за календарем, зазвичай не потрібно

Зверніть увагу! Введення багатокомпонентних вакцин зменшує кількість уколів і візитів до поліклінік.

Додаткові обстеження не потрібні

Вакцинація не потребує підготовки: не варто змінювати звичний спосіб життя, дотримуватися дієти, проходити додаткові медичні обстеження, приймати ліки. Крім того, не потрібні аналіз крові, сечі, «імунограма». Ані в наказах МОЗ України, ані в міжнародних рекомендаціях не зазначено жодних додаткових обстежень.

Хронічні захворювання — не протипоказання!

Якщо у вашої дитини є хронічні захворювання (наприклад, бронхіальна астма, діабет) — це не протипоказання до щеплення! Навпаки: діти з хронічними хворобами — більш уразливі, тому передусім потребують захисту за допомогою вакцинації.

Щеплення можна робити дитині на грудному вигодовуванні

Так. Хоча грудне вигодовування є надзвичайно важливим для здоров’я дитини, грудне молоко не захищає вашу дитину від вірусу поліо.

Наскільки безпечною є вакцина?

Як ОПВ, так і ІПВ є абсолютно безпечними вакцинами. ОПВ, що використовується в Україні, була попередньо схвалена ВООЗ та придбана ЮНІСЕФ. У неї немає розповсюджених реакцій, і вона використовується вусьому світі для захисту дітей від поліо. Протягом останніх 20 років ця вакцина врятувала 5 мільйонів дітей від хронічного паралічу, який міг би бути викликаний вірусом поліо. Набагато більшу загрозу для дітей несуть не побічні ефекти від вакцини від поліо, а сам вірус.

Порадьтеся з лікарем

Якщо дитину турбують підвищена температура тіла, висип, нежить,кашель, дратівливість, не варто вдаватися досамодіагностики й пов’язувати це із щепленням. Натомість зверніться до вашого лікаря по консультацію.

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:
- рівень психічного та фізичного розвитку;
- загартованість організму;    
- сформованість навичок самообслуговування;
- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.
     Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимог у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.
Крок 1. надаємо матеріали для інформаційного стенду.
Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.
Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: 
- пам'ятку щодо диспансеризації дитини;
- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;
- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.
Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.
Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. 
Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з'ясовуємо,  чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім'ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками та прогнозуємо ступінь
важкості адаптації. 
Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.
     Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно від передумов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. 
Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.                                      Ступінь Тривалість Характеристика
Легкий 10-15 днів. Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.
Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.
Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворіє.

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. 
Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини. Помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. 
У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров' я нових вихованців. 
Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує батьків про потребу корекції перебігу адаптації. 
Процес адаптації полегшують: 
- емоційний контакт;
- тактильний контакт;
- музичні заняття;
- музичний супровід упродовж дня;
- ігри з піском і водою;
- малювання;
- казкотерапія.

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. 
Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії пам'яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.